Одного разу, спілкуючись з викладачем соціальної психології, доцентом, я почула, що зміну професії в дорослому віці вона вважає «хворобою», відхиленням від норми. Дуже шкода, що деякі люди продовжують жити в ілюзії, що ми точно знаємо, що таке норма. На щастя, багато з нас наважуються подолати цей усталений стереотип, що професійне становлення - це лінійний процес: школа, інститут, завод, крапка.

Якщо враховувати, що в сучасному світі щороку з'являються нові професії, і їм не навчають у ВНЗ, то звідки тоді брати фахівців? Інший тренд - це професії на стику, які дозволяють явити світу нові технологічні рішення.

Моє глибоке переконання, що сучасний підхід до профорієнтації - це акцент насамперед на розвиток особистісних якостей, придбання так званих soft-skills, і розвиток професійних компетенцій, які найбільше відповідають інтересам людини.

Такий підхід дозволяє розширити спектр можливостей для вибору роботи та для зміни напряму діяльності. Погодьтеся, часи винятково-вузьких фахівців-професіоналів проходять. Часто, тільки спеціальних знань і навичок недостатньо.

Якщо у вашому житті стало актуальним питання - чи дійсно я займаюся своєю справою, і чи треба міняти напрямок - вам будуть цікаві рекомендації професора міжнародної школи бізнесу у Франції Ермінії Іббара. Вона досліджувала історії 39 особистостей, які змінили свою кар'єру, проаналізувавши їх досвід крізь призму психологічних і поведінкових теорій. По ходу буду викладати свій особистий досвід щодо зазначених підходів.

Порада 1. Прокладайте свій шлях в нове життя діями. Неможливо відкрити себе заново за допомогою одних тільки роздумів.

Тамара Сухенко: Спочатку я довго розмірковувала, і одного ранку прокинулася та усвідомила, що настав час діяти. Я перейшла на парт-тайм, щоб мати час подосліджувати альтернативні варіанти професійної реалізації.

Порада 2. Покиньте спроби знайти єдино правильне «Я». Зосередьте увагу на те, які з безлічі ваших можливих «Я» хочете протестувати й дізнатися краще. Дії допомагають побачити свої «Я» крізь призму нашої поведінки та дозволяють коригувати свої очікування в міру отримання інформації. Бездіючи, ми ховаємося від самих себе.

Тамара Сухенко: Однією з моїх мрій було створювати красиві інтер'єри, і я міркувала, а раптом це і є моя нова професія. Після 3 реалізованих дизайнерських ремонтів, я зрозуміла, що частина роботи дизайнера - ходити по магазинах, і перебувати на будівництві, а я цього не люблю. Цей варіант відпав сам по собі.

Порада 3. Влаштуйте собі перехідний період, під час якого вагання «залишитися або піти», сприймаються як норма. Краще долати протиріччя, ніж прийти до передчасного висновку. Остерігайтеся рішень, прийнятих в поспіху, щоб перейти від старого до нового - потрібен час. Ті, хто намагаються зрізати шлях, часто виявляються на довшому шляху.

Тамара Сухенко: Коли ти довго біжиш марафонський забіг під назвою кар'єра, необхідний час зупинитися, щоб душа добігла. Перш ніж почати щось нове, важливо зупинитися, подивитися на світ під іншим кутом сприйняття. Погодьтеся, те, що ви бачите, коли біжите або коли стоїте, це різні картинки. Але зупинка - це не є байдикування, це "роблення" того, на що у вас ніколи не було часу. За час паузи я вивчала холодинаміку, метафізику, аюрведу, рейки, астрологію, філософію, психологію, коучинг і італійську мову, я займалася йогою, танцями, будувала будинок, намалювала картину, прочитала 100 книг і подивилася 100 фільмів, які терпляче чекали моєї уваги на полицях.

Порада 4. Не піддавайтеся спокусі почати з прийняття серйозного рішення, яке змінить все ваше життя разом. Використовуйте стратегію малих перемог, коли поступове просування веде вас до більш ґрунтовних змін в базових установках, що визначають ваше життя і роботу. Змиріться зі звивистістю шляху. Малі кроки ведуть до великих змін, тому не втрачайте час, енергію і гроші, намагаючись знайти «відповідь» або «важіль», який при натисканні зробить неймовірний ефект. Майже ніхто не досягає успіху в перервах з першої спроби. Забудьте про те, щоб рухатися по прямій.

Тамара Сухенко: Іноді корисно відразу і з наскоку, адже продовжуючи займатися попередніми справами, дуже складно виділити час і енергію на дослідження нових можливостей.

Порада 5. Визначте проєкти, які здатні допомогти вам відчути, нові області або новий стиль роботи. Спробуйте займатися ними позаурочно або паралельно, щоб мати можливість серйозно експериментувати, не приймаючи остаточних рішень.

Тамара Сухенко: Добре, якщо поточна робота дозволяє не віддаватися їй на 100%, у мене так ніколи не виходило.

Порада 6. Не фокусуйтеся тільки на роботі. Знайдіть людей, які є тими, ким ви хочете стати, і можуть забезпечити підтримку при переході. Але не чекайте, що ви знайдете їх в тому ж соціальному середовищі. Вирвіться за межі усталеного кола спілкування. Розширюйте його. Шукайте рольові моделі - людей, які дають вам уявлення про те, ким ви могли б стати, і є живим прикладом іншого способу життя та роботи.

Тамара Сухенко: коло спілкування змінюється кардинально.

Порада 7. Не чекайте моменту "Х", коли відкриється істина. Використовуйте щоденні події в пошуках сенсу змін, що з вами відбуваються. Тренуйтеся розповідати свою історію. Згодом все проясниться. Істотні кар'єрні зміни відбуваються протягом трьох - п'яти років.

Тамара Сухенко: у мене пішло 4-5 років.

Порада 8. Відстороніться, але не занадто надовго. Потрапивши в глухий кут і не розуміючи, що робити далі, не поспішайте, відійдіть в сторону і подумайте, як і чому ви змінюєтеся. Навіть така пауза, як одноденний піший похід на природу, може відкрити вам очі. Але не віддаляється занадто надовго, інакше важко буде знову влитися в потік. Ми можемо відкрити себе заново тільки за допомогою спілкування та активної зайнятості.

Порада 9. Зміни відбуваються ривками. Іноді ви готові до великих змін, іноді - ні. Ловіть моменти. Сприятливі можливості з'являються і зникають.

Тамара Сухенко: сприятливі можливості з'являються тоді, коли ми знаємо, чого хочемо. Саме в цей момент ми в змозі їх розгледіти й реалізувати. Інакше, ми проходимо повз них.